Пережити темну ніч душі | Досвід Карлоса

Як я справлявся з відчуттям, що “все безглуздо”?

Це був складний момент для мене і для друзів, які були навколо, тому що ніхто, навіть священик, не знав, що зі мною відбувалося в той день мого духовного пробудження.

Внутрішньо я “подумки переключався” між собою та альтер-его, оскільки мені довелося “зникнути зі свого “я” – Карлоса”, щоб “виконати місію”.

Цей момент викликав велике збентеження у людей, які мене оточували, тому з часом, подумки я перебував у зміненому стані свідомості, але люди ззовні не знали, що відбувається, тому викликали швидку допомогу.

До речі, мій досвід проходження Dark night of the Soul показав мені недоліки німецької системи охорони здоров’я. Парамедики в Німеччині не відвезуть людину в лікарню, якщо вона не загрожує комусь або не загрожує власному життю, а також вони не готові до людей, які переживають духовні переживання. Оскільки я не робив ні того, ні іншого (в “моїй духовній подорожі” я говорив про релігію і грав роль Ісуса), тому мене не відвезли в лікарню, і поки я не вдав, що хапаю ложку і симулюю, що “колю себе”, парамедики все ще були там, і поки я не схопив ніж і також не вдав, що колю себе, нарешті вони зрушили і зупинили мене. Мене відвезли до психіатричної лікарні, де я пережив решту своєї Темної ночі душі, а також момент “мого розп’яття” і “мого осяяння”.

Фаза смерті его і темна ніч душі, з мого досвіду, відбувалися разом, і для того, щоб зникло відчуття безнадійності, “его має померти”.

Ось чому деякі люди описують, що під час їхнього досвіду у них виникає відчуття “вмирання”, тоді як насправді це ілюзія, що насправді вмирає.

Я не знаю, чи це розум, чи спостерігач всередині, чи душа, але під час цього процесу пробудження виникає новий стан свідомості.

Коли стикаєшся з темною ніччю душі, це момент, коли потрібно залишатися сильним і перетворити зрив на прорив.

У стародавній міфології, особливо у корінних народів Мексики, в народних казках згадується, що люди відвідували “Міктлан” або “Пекло”, а деякі з них змогли його покинути. У наш час я можу сказати, що подібним символом було б відвідування психіатричної лікарні, де дехто може піднятися і покинути “пекло”. Йшлося про те, щоб віддати Богові те, що прожито під час темної ночі душі, і протистояти тому, що приносить зовнішній світ, особливо у випадках, які потрапляють до так званих психіатричних клінік, де здається, що потрібно оновлюватися і включати духовні переживання і ставитися до них як до таких, інакше це спотворює процес духовного зростання.

Для деяких людей темна ніч душі триває довгий період часу, а для мене це був період інтенсивних емоцій за одну ніч.

Дехто каже, що Бог – це той, хто наповнює тебе і зникає відчуття безнадійності.

На мою думку, цей духовний досвід допомагає остаточно усвідомити, що частинка Бога є всередині кожного з нас, і ми усвідомлюємо це особливо, якщо під час цього досвіду активується шишкоподібна залоза.

З тим, що ти не можеш контролювати, треба здатися і відпустити.

З часом ця порожнеча заповнюється турботою про себе і любов’ю, яку людина дарує самій собі.